Розробки уроків

Розробка уроку за творчістю Бориса Пастернака в 11 класі

Урок підготувала

вчитель світової літератури

Бурла О. В.

Тема урока:  Философская глубина и изящная простота поэзии Пастернака

                       

Цели урока: познакомить учащихся с основными этапами жизненного и творческого пути Б. Пастернака, помочь учащимся понять глубину философской лирики поэта, развивать понимание поэтических произведений, их простоту и величие.

Оборудование: сборники стихотворений Пастернака, романс «Зимняя ночь»

Приедается все.

Лишь тебе не дано примелькаться…

М. Цветаева

Ход урока:

І.Актуализация опорных знаний

– Что такое футуризм? Каковы причины его возникновения? На чем базировалась его эстетика?

– Как сложилась судьба поэтов-футуристов?

ІІ. Мотивация учебной деятельности

 Слово учителя

Его стихи, однажды прочитанные, уже не забываются. Их музыкальность поразительна! Вот послушайте: "Во всем мне хочется дойти до самой сути…". Или: "Намокшая воробышком сиреневая ветвь". Или вот: "Мело, мело по всей земле во все пределы, свеча горела на столе, свеча горела…". Попробуйте теперь забыть эти строчки — ничего не получится!

Современники отмечали его жизнелюбие и юношескую энергию. Он долго не старел, и даже седина пришла к нему очень поздно. Калитка его дома в подмосковном поселке Переделкино никогда не запиралась. Его любили крестьяне, заходили к нему запросто, поговорить о жизни, о своих заботах.

Главная встреча с творчеством Бориса Леонидовича Пастернака еще ждет вас. Став взрослее, вы познакомитесь с его поэмами и поздней философской лирикой. Вы поймете и оцените такие стихотворения, как "Гамлет", "Рождественская звезда", ставшие шедеврами отечественной поэзии. Вы прочтете его прозу, его роман "Доктор Живаго", вошедший в золотой фонд мировой литературы.

Сколь же мудрей и духовно богаче станете вы тогда!

ІІІ. Работа над темой урока

1. Слово учащихся о жизни поэта

            Родился 29 января (10 февраля н.с.) в Москве в семье известного художника. С детства будущего поэта окружали музыка, живопись, литература. Первое творческое пристрастие Пастернака – музыка. Испытав сильное влияние Скрябина, он с тринадцати лет занимается музыкальным сочинительством, изучает теорию композиции, но после шестилетних упорных занятий музыка была оставлена навсегда.

После окончания московской гимназии в 1909 поступает на историко-филологический факультет Московского университета, серьезно увлекается философией. Для усовершенствования философских знаний в 1912 едет в Германию, где семестр учится в Марбургском университете. Тогда же им была предпринята поездка в Швейцарию и Италию. По возвращении в Москву заканчивает университет в 1913. Охладев к философии, Пастернак полностью отдается поэтическому искусству, которое становится делом его жизни. Его первые сборники стихов ("Близнец в тучах". 1914; "Поверх барьеров", 1917) отмечены влиянием символизма и футуризма (тогда он входил в группу "Центрифуга"). Высоко ценил Блока, видя в его поэтической системе "ту свободу обращения с жизнью и вещами на свете, без которой не бывает большого искусства".

В 1922 выходит книга стихотворений "Сестра моя жизнь", сразу выдвинувшая автора в ряд мастеров современного стиха. С этой книги начинается Пастернак как самобытное поэтическое явление. В 1920-е Пастернак примыкал к литературному объединению "Леф" (В.Маяковский, Н.Асеев, О.Брик и др.) больше из-за дружбы с Маяковским, но связи с объединением оказались непрочными и закончились в 1927 разрывом.

В эти годы публикует сборник "Темы и вариации" (1923), начинает работу над романом в стихах "Спекторский" (1925), в значительной мере автобиографическим. Создает стихотворный цикл "Высокая болезнь", поэмы "Девятьсот пятый год" и "Лейтенант Шмидт".

В 1928 возникает замысел прозаической книги "Охранная грамота", законченной два года спустя. Пастернак назвал это произведение "автобиографическими отрывками о том, как складывались мои представления об искусстве и в чем они коренятся". В 1931 отправляется на Кавказ, в Грузию; кавказские впечатления нашли отражение в стихах, вошедших в цикл "Волны". Этот цикл станет частью книги "Второе рождение", в которой поэт приходит к классической простоте стихотворного языка.
В 1930-е мало создает оригинальных произведений, отдавая основные силы переводу, который с 1934 приобретает регулярный характер и продолжается до конца его жизни (переводы грузинских поэтов, Шекспира, Гёте, Шиллера, Рильке, Верлена и др.).

Накануне войны, в начале 1941, поэт преодолевает творческий кризис и вступает в полосу подъема: пишет цикл стихов "Переделкино". В 1943 совершает поездку на фронт, результатом чего явились очерки "В армии", а стихи "Смерть сапера", "Ожившая фреска", "Весна" вошли в книгу "На ранних поездах" (как и цикл "Переделкино), 1943. Роман "Доктор Живаго" Пастернак писал долгие годы, завершив его в конце 1950-х. За этот роман, опубликованный в 1958 за границей, Пастернак был удостоен Нобелевской премии. Однако на родине этот роман не только не был напечатан, но вызвал резкую критику со стороны официальных властей. Автор был исключен из Союза писателей. (В 1987 это решение было отменено, а в 1988 роман опубликован в журнале "Новый мир".) "Стихотворения Юрия Живаго", завершающие роман, подчеркивают нравственно-философский пафос авторской позиции. В 1956 - 59 выходит последняя книга стихотворений Пастернака "Когда разгуляется".

В 1960 поэт умер от тяжелой болезни (рак легких) 30 мая в Переделкино.

2. Выразительное чтение учителем или подготовленным учеником стихотворения «Зимняя ночь».

Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.
Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка
Со стуком на пол.
И воск слезами с ночника
На платье капал.
И все терялось в снежной мгле,
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.

1946

3. История создания стихотворения «Зимняя ночь».

Это стихотворение входит в поэтический цикл, что завершает роман Б. Пастернака «Доктор Живаго».  . Стихотворение написано под впечатлением встречи-свидания поэта с О. Ивинской на его даче в Переделкино. Уже тогда они поняли, что не могут жить друг без друга .Ольга Всеволодовна была  сотрудницей редакции журнала «Новый мир». Ему было тогда 56,ей -34 года .  Стихотворение и посвящено любимой женщине.

Эта зима 1945-1946 гг. была поворотной в его судьбе. Пастернак начал работу над романом «Доктор Живаго», который сыграет роковую роль в его жизни.  О. Ивинская стала закатной любовью поэта, последние 14 лет жизни Пастернака она была его мукой и страстью, стала прототипом образа Лары в «Докторе Живаго».

4. Слово учителя

Зимняя ночь... Вы произнесли эти слова, и что предстало перед мысленным взором? Может быть, тишина и спокойствие, лёгкий, уютный снег, полная луна и россыпь
звёзд по иссиня-чёрному небу? А может быть, метель за окном, вихрь снежных
хлопьев, сумасшедшая пляска духов природы и единственная тихая пристань – дом,
свеча на столе?

5. Анализ стихотворения «Зимняя ночь»

– Ваши впечатления от стихотворения?

– Какие миры можно выделить в стихотворении?

 (Мир природы и человека. «свой» и «чужой» для героев, внешний и внутренний мир…)

–Что вам известно о лирическом герое?

– Какие образы- символы можно выделить в стихотворении?

(Свеча – символ надежды, тихого счастья, уединения и чистоты. Этот огонёк,
являющийся для лирического героя центром Вселенной, центром его мира, его  легко
потушить. Жар – символ эмоций, страстей. Но это “жар соблазна”. Огонь свечи –
светоч жизни тихой, уединённой. Крест – символ веры не только в Бога, но и в любовь…)

– Что можно противопоставить образам-символам свечи и огня?

(Холодную стихию – зиму. Причём холодная стихия – царица всего мира, “всей земли”, всё ей подчинено. И лишь одинокая свеча храбро противостоит этой снежной королеве.)

–   Последняя строфа повторяет первую, что составляет кольцевую композицию стихотворения. В стихотворении автор использует прием антитезу, с какой целью?

(Она применяется и в описании внешнего поэтического мира. Он суетлив, жесток,
бесцветен:

И всё терялось в снежной мгле,
Седой и белой.

В нём легко пропасть, исчезнуть. Он с лёгкостью поглотит всё чуждое,
несвойственное. А вот та часть мира, где царит свеча; для её описания автор
употребляет слова, обозначающие простые, домашние вещи, – это “потолок”, “два
башмачка”, “воск”, “слёзы”, “ночник”, “платье” и так далее. Здесь мило и уютно,
но и сюда доносятся отзвуки другого мира, и здесь есть место борьбе и сомнениям:

На озарённый потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка
Со стуком на пол.
И воск слезами с ночника
На платье капал.)

– Проследите за словесным строением текста.

(Автор включает в философские стихи простые и привычные слова: потолок, платье, башмачки, ночник, слезы, воск. Бытие и быт здесь сосуществуют, дополняя друг друга. Предельно конкретные вещи, те, что окружают человека ежеминутно, - входя в стихотворение, получают образное воплощение и становятся олицетворением вечных истин. Обыденное  усиливает значительное и вечное... Здесь нет глаголов, обозначающих действия героев. Нет существительных, называющих героев. Мы узнаем об их существовании и поведении с помощью словосочетаний с существительными: ложились тени, скрещенье рук, скрещенье ног, падали башмачки, воск... на платье капал. Враждебная влюбленным стихия описана с помощью безличных глаголов, что подчеркивает не конкретный характер злых сил, а их вселенский масштаб: мело, мело по всей земле, на свечку дуло из угла.).

– О чем все-таки это стихотворение?

 (О святой силе любви, ибо она способна защитить человека, укрыть его от невзгод…)

ІV. Коллективный проект «Сочинение-анализ стихотворения «Определение поэзии»»

1. Выразительное чтение стихотворения учителем или подготовленным учеником.

Это - круто налившийся свист,

Это - щёлканье сдавленных льдинок.

Это - ночь, леденящая лист,

Это - двух соловьёв поединок.

Это - сладкий заглохший горох,

Это - слёзы вселенной в лопатках,

Это - с пультов и с флейт - Figaro

Низвергается градом на грядку.

Всё, что ночи так важно сыскать

На глубоких купаленных доньях,

И звезду донести до садка

На трепещущих мокрых ладонях.

Площе досок в воде - духота.

Небосвод завалился ольхою,

Этим звёздам к лицу б хохотать,

Ан вселенная - место глухое.

1917

2. Работа в группах ( учащиеся объединяются в группы и готовят вопросы для анализа стихотворения. После обсуждения возможен следующий проект сочинения-анализа стихотворения).

Одним из стихов, которые обозначены чертами увлечения Пастернаком футуризмом, есть «Определения поэзии», что входит в цикл «Занятие философией» со сборника «Сестра моя - жизнь». Автор всем своим естеством ощущает поэзию в окружающем мире. Она звучит для него в вещах: птичьем свисте, ночным заморозки, в стручке гороха, в капле росы. Природа и искусство в воображении поэта объединяются в одно целое. В грохоте пожилой грозы поэт слышит радостную музыку Моцарта. Картину грома Пастернак изображает с помощью аллитерации: накопление звука «р» («Фигаро низвергается градом на грядки») передает грохот грозы. Образ ливня создает ощущение перехода музыки в поэзию, поэзии - в музыку. Поставив рядом будничные вещи - грядки гороха - и приподнятые - музыку, автор достигает впечатления единства земного и небесного. Используя распространенную метафору, поэт изображает таинственную, преисполненную поэзии ночь, которая окутала землю.

Стих насыщен непривычными метафорами, сравнениями:«двух соловьев поединок», «слезы вселенной», «площе досок в воде - духота», «звездам к лицу хохотать». Строки стиха будто набегают один на один, образовывая отвесный поток образов, красок, звуков, света. Начиная «определение» поэзии из мелких деталей, автор постепенно наращивает их и расширяет картину к космическим масштабам: свист - ледышек - соловьиное пение - грядка гороха - капля воды в лопатках - грозовой дождь - звездная ночь - Вселенная. Необыкновенной есть и синтаксическое строение стиха. В нем преобладают именительные, безличные, неполные предложения. Поэт говорит будто чем-то пораженный человек, у которого слова вырываются будто стихийно, сами по себе.

«Определение» поэзии Пастернак не случайно связывает с весной и летом, так как именно эти поры года символизируют пробуждение и цветение природы. А поэзия призвана пробуждать в человеке наилучшие чувства, давая возможность расцветать ее души.

3. Составление опорной таблицы «Определение поэзии»

V. Рефлексия

–А сейчас за нас все скажет музыка… Давайте послушаем романс на стихи Б.Пастернака «Зимняя ночь» и ощутим легкий переход поэзии в музыку…

VI. Домашнее задание

 – Сочинение- анализ стихотворения «По стене сбежали  стрелки» .Выучить наизусть одно из стихотворений  Пастернака.

Дополнение к уроку:

По стене сбежали стрелки.

Час похож на таракана.

Брось, к чему швырять тарелки,

Бить тревогу, бить стаканы?

С этой дачею дощатой

Может и не то случиться.

Счастье, счастью нет пощады!

Гром не грянул, что креститься?

Может молния ударить,-

Вспыхнет мокрою кабинкой.

Или всех щенят раздарят.

Дождь крыло пробьет дробинкой.

Все еще нам лес - передней.

Лунный жар за елью - печью,

Все, как стираный передник,

Туча сохнет и лепечет.

И когда к колодцу рвется

Смерч тоски, то мимоходом

Буря хвалит домоводство.

Что тебе еще угодно?

Год сгорел на керосине

Залетевшей в лампу мошкой.

Вон зарею серо-синей

Встал он сонный, встал намокший.

Он глядит в окно, как в дужку,

Старый, страшный состраданьем.

От него мокра подушка,

Он зарыл в нее рыданья.

Чем утешить эту ветошь?

О, ни разу не шутивший,

Чем запущенного лета

Грусть заглохшую утишить?

Лес навис в свинцовых пасмах,

Сед и пасмурен репейник,

Он - в слезах, а ты прекрасна,

Вся, как день, как нетерпенье!

Что он плачет, старый олух?

Иль видал каких счастливей?

Иль подсолнечники в селах

Гаснут - солнца - в пыль и ливень?

Розробка уроку за творчістю Ричарда Баха в 11  класі

Урок підготувала

вчитель російської мови

 та світової літератури

Бурла Олена Василівна

Тема уроку: «Межі немає досконалості»

                        (філософська глибина постмодерністської притчі Ричарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»)

Мета уроку: допомогти учням зрозуміти глибину філософської повісті-притчі сучасного американського письменника Р. Баха; розвивати вміння учнів аналізувати та систематизувати навчальний матеріал; удосконалювати навички художнього аналізу твору; розвивати уміння висловлювати свої думки.

Обладнання: відеопрезентація «Чайка по имени Ричард Бах»; тексти повісті (переклад російською мовою)

Тип уроку: проблемний урок з елементами проектної  діяльності

Проживи одну свою и тысячу жизней

 своих учеников – и ты проживешь вечность…

Древняя заповедь

Хід уроку:

І.Вступне слово вчителя з елементами бесіди з учнями

З чим асоціюється у  вас слово «птах»? У драмі М.Островського «Гроза» зустрічаємо такі рядки:»Отчего люди не летают! Я говорю: отчего люди не летают так, как птицы? Знаешь, мне иногда кажется, что я птица. Когда стоишь на горе, так тебя и тянет лететь. Вот так бы разбежалась, подняла руки и полетела».

Чому ці рядки так хвилюють і бентежать? Ми повторюємо слідом за героєм нарису В. Короленка «Парадокс», який говорив:»Человек создан для счастья, как птица для полета».

Чому приймаємо це як аксіому: політ – щастя? Може, тому що тільки політ дарує відчуття абсолютної свободи, огортає прохолодним повітрям та вабить до безкрайніх небес…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності з елементами бесіди з учнями.

Американський філософ, поет Ральф Велдоу Емерсон (1803 – 1822) говорив:» Все життя – це експеримент. Чим більше експериментів ти робиш – тим краще.»

Людство шукало і шукає відповідь на одвічне питання: в чому ж таки сенс нашого життя?

«Бути чи не бути?» - розмірковував Гамлет, Фауст шукав істину все своє життя. Чи є ж однозначна відповідь на це непросте питання?

-Якій людині легше жити? А якій – цікавіше?

На уроці ми спробуємо відшукати відповіді на ці питання, а ще поговоримо про те, як важливо вирватися із сірої маси, із натовпу людей, схожих одне на одного, а найголовніше – стати особистістю у   цьому непростому житті.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

Живе на світі Ричард Бах (нар. 1936 р.) нащадок генія німецької музики. Служив в американських ВПС на тактичних винищувачах, пішов у відставку у званні капітана. Закоханий в авіацію, став пілотом-каскадером. Випустив книгу по експлуатації літаючих апаратів. На своєму старенькому літаку неодноразово здійснював ризиковані польоти, потрапляв у аварії – знову літав…

А ще писав романи, які мало хто читав, і статтті, які іноді з’являлися на сторінках науково-популярних журналів. І ось одного разу…

2. Повідомлення учня (індивідуальне домашнє завдання)

Як розповідає сам Ричард Бах, гуляючи берегом каналу в Каліфорнії, почув голос: «Чайка Джонатан Лівінгстон».  Повернувшись додому, він написав історію, яка стала повістю-притчею.

Правда це чи красива легенда – невідомо, але відомо, що в 1970 році ця повість була надрукована у журналі. Спочатку її не помітили ні глядачі, ні критики, але незабаром твір було перекладено багатьма мовами, його читають в Америці, Європі, Австралії…

3. Перегляд відеопрезентації «Чайка по имени Ричард Бах», підготовленої учнем ( муз. супровід Й. Бах).

ІV. Робота над темою уроку

1. Оголошення теми та мети уроку

2. Виявлення читацьких вражень

­ – Ваші враження від повісті.

– Що не зрозуміло, що вас здивувало?

– Які питання ви б хотіли поставити автору?

(В якості домашнього завдання учням було запропоновано прочитати повість, подумати над змістом, виписати фрази, які можна вважати афоризмами, а також підготувати декілька питань автору).

3. Елемент хронотопічного аналізу

– Де і коли відбуваються події в творі?

(Події відбуваються поза часом і простором. Вони відбувались колись або можуть відбутися у майбутньому. Місце події – Земля, Небо, Небеса, Вись – безкінечність…)

4. Бесіда з учнями

 – Чому для вибору героя Бах обирає саме чайку? Що змінилося б, якщо Джонатан був би не чайкою, а іншим птахом?

– Чим він відрізнявся від інших птахів?

– Яким чином автор відділяє однодумців Джонатана від інших чайок? Яку роль відіграє ім’я?

(Чайки наділені ім’ям та прізвищем тільки в тому разі, коли стають вигнанцями,  коли Зграя проганяє їх. Чому? Можливо, тому що в  цей момент вони стають особистістю, отримують індивідуальність, неповторність і навіть безсмертну душу…)

– Які асоціації у вас викликає ім’я Джонатан?

(Ім’я вибрано не випадково. Джонатан- це і Іван, і Джон, і Натан,і Ян… дуже поширені імена. Лівінгстон – це мандрівник, який відкрив водоспад «Вікторія», тобто «Перемога»).

– Чого прагнув Джонатан? Що було його метою?

– Про що мріяв Джонатан? У чому різниця між мрією і метою?

– На вашу думку, поява таких чайок, як Джонатан у Зграї – це поодинокий випадок чи закономірність?

( Закономірність, завдяки їм життя не стоїть на місці, а невпинно іде вперед.)

5. Аналіз композиції твору

– Як ви вважаєте, чому повість ділиться на три частини?

 – Дайте характеристику дій Джонатана у кожній із частин.

( І частина -опанування істини, ідеї свободи;

ІІ частина - досягнення майстерності;

ІІІ частина – бажання поділитися знаннями вищої істини з учнями, щоб вони теж втілили собою ідею Великої Чайки, всеохоплюючу ідею Свободи.)

6.Колективна робота

Слово вчителя

Критики називають за жанром цей твір як притчу, як філософську казку, як поему в прозі… Сам автор визначив жанр як повість-притча.

– Згадайте ознаки притчі.

(Притча має повчальний, філософсько-етичний зміст, сюжет має символічне, узагальнене значення; позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер.)

– Ми вже знайомилися з філософською казкою-притчею, а її автор теж був пілотом. Хто це?

( Антуан де Сент - Екзюпері «Маленький принц».)

7. Проектна діяльність на уроці

Слово вчителя

Жанр твору можна було б визначити і як філософська повість- притча, адже в ній є роздуми про життя, призначення людини в світі.

Завдання для І групи учнів

– Визначити, які євангелійські мотиви зустрічаються у повісті.

Очікуваний проект: Учитель і учні; любов до ближнього, непротивлення злу насильством; добро як головна заповідь життя; життя без мети втрачає сенс (жити для інших!); вигнання тих, хто не схожий на інших; Джо – син Великої Чайки – або Бог або диявол; зцілення Керка Мейнарда.

Завдання для ІІ групи учнів

– Символіка кольорів у творі

Очікуваний проект: Колір неба і вічності – блакитний, це і колір моря. Він поєднує протиріччя спокою і руху вперед. Для романтиків блакитний – це колір мрії, суму за неземними ідеалами.

                                    Чайки – сірі у Зграї, їх життя одноманітне, сіре. Чайки, які пізнали Істину - білі, променисті, сяючі, як зірки…

Завдання  для ІІІ групи  учнів

– Узагальнити за допомогою схеми чи таблиці образ Джонатана.

Очікуваний проект:

8. Робота з текстом.

– Зграя прогнала Джо, але він постійно думає про повернення. Чому? Знайдіть рядки з тексту, які підтверджують ваші міркування.

Очікувана відповідь: « Дни шли за днями, и Джонатан заметил, что он все чаще думает о Земле, которую покинул. Знай он там одну десятую, одну сотую того, что узнал здесь, насколько полнее была бы его жизнь. Он стоял на песке и думал: что, если там, на Земле, есть чайка, которая пытается вырваться из оков своего естества, пытается понять, что могут дать крылья, кроме возможности долететь до шхуны и схватить корку хлеба. Быть может, она даже решилась сказать это во всеуслышание, и Стая приговорила ее к Изгнанию. И чем больше Джонатан упражнялся в проявлении доброты, чем больше он трудился над познанием природы любви, тем сильнее хотелось ему вернуться на Землю. Потому что, несмотря на свое одинокое прошлое, Джонатан был прирожденным наставником, и его любовь проявлялась прежде всего в стремлении поделиться добытой им правдой с каждой чайкой, которая ждала только благоприятного случая, чтобы тоже устремиться на поиски правды.»

9. Колективний проект «Межі немає досконалості»

Коментар до проекту:

Наполегливо тренуючись, пізнаючи істину, розуміючи, що політ- це не тільки можливість дістати їжу, Джонатан присвятив своє життя ідеям істини та свободи. «Закінчивши» одну школу, він «переходить» у іншу школу, у інший вимір, де змінюється не тільки його колір а й думки та прагнення. Досягнувши майстерності, чайка Джонатан щиро бажає поділитися набутими знаннями. Адже якщо у Зграї є хоча б одна Чайка ,яка так не схожа на інших, яка бажає стати особистістю, яка аналізує свої помилки та виправляє їх – потрібно допомогти їй зрозуміти, для чого вона живе.   Але на досягнутому не слід зупинятися, ще є багато життєвих уроків, які треба опанувати, саме тоді «ты будешь   подготовлен к тому, чтобы лететь ввысь, и поймешь, что такое доброта и любовь.»

«Предела нет, Джонатан!»

10. Слово вчителя

Граючи у комп’ютерні ігри, ви рівень за рівнем досягаєте бажаного результату, Чайка Джо також проходив рівні, досягаючи досконалості, не зупиняючись на досягнутому, він наполегливо йшов до своєї мети.  Але реальне життя -це не гра, де втрачене життя можна відновити. Пам’ятайте про це, вірте в себе та наполегливо досягайте бажаного.

V. Рефлексія

1) Зачитайте фрази, які на вашу думку можна вважати афоризмами ( один із варіантів домашнього завдання)

Очікувані відповіді:

«Распались цепи, которыми он приковал себя к колеснице познания: не будет борьбы, но не будет и поражений.»

«Вместо того, чтобы уныло сновать рядом с берегом и рыболовными шхунами – знать, зачем живешь! Мы покончим с невежеством, мы станем существами, которым доступно совершенство и мастерство. Мы станем свободными! Мы научимся летать!»

«Джонатан понял, почему так коротка жизнь чаек: ее съедают скука, страх и злоба, но он забыл о скуке, страхе и злобе и прожил долгую счастливую жизнь.»

«Ты можешь подняться выше, Джонатан, потому что ты учился. Ты окончил одну школу, теперь настало время поступить в другую.»

«Смысл жизни в том, чтобы достигнуть совершенства и рассказать об этом другим.».

«Если мы не научились ничему, следующий мир окажется таким же, как этот, и нам придется снова преодолевать те же преграды с теми же свинцовыми гирями на лапах.»

«Небеса – это не место и не время. Небеса – это достижение совершенства.»

«Потому что любая цифра – это предел, а совершенство не знает предела. Достигнуть совершенной скорости, сын мой – это значит оказаться там.»

«Если хочешь, мы можем начать работать над временем, – заговорил Чианг, – и ты научишься летать в прошлое и будущее. Тогда ты будешь подготовлен к тому, чтобы приступить к самому трудному, самому дерзновенному, самому интересному. Ты будешь подготовлен к тому, чтобы летать ввысь, и поймешь, что такое доброта и любовь...»

«Когда знаєшь, что делаешь, всегда получается».

«Чем выше летает чайка,тем дальше она видит.»

« Он – совершенное воплощение идеи свободы и полета, его возможности безграничны»

«Летать – это вовсе не значит махать крыльями, что бы перемещатся с места на место..»

«Прости их и помоги им понять.»

«Если наша дружба зависит от таких условностей, как пространство и время, значит, мы сами разрушим наше братство в тот миг, когда сумеем преодолеть пространство и время! Но, преодолевая пространство, единственное, что мы покидаем, – это Здесь. А преодолевая время, мы покидаем только Сейчас. Неужели ты думаешь, что мы не сможем повидаться где-нибудь в промежутке между тем, что называется Здесь и Сейчас?»

«Он – совершенное воплощение идеи свободы и полета, его возможности безграничны...»

«На самом деле каждый из нас воплощает собой идею Великой Чайки – всеобъемлющую идею свободы, – говорил Джонатан по вечерам, стоя на берегу, – и безошибочность полета – это еще один шаг, приближающий нас к выражению нашей подлинной сущности. Для нас не должно существовать никаких преград. Вот почему мы стремимся овладеть высокими скоростями, и малыми скоростями, и фигурами высшего пилотажа...»

«Разбейте цепи, сковывающие вашу мысль, и вы разобьете цепи, сковывающие ваше тело...»

«Говорить мало, это надо еще доказать.»

«Мейнард, ты свободен, ты вправе жить здесь и сейчас так, как тебе велит твое "я", твое истинное "я", и ничто не может тебе помешать. Это Закон Великой Чайки, это – Закон.»

«Цена непонимания, – подумал он, – Тебя называют дьяволом или богом.»

«Тело – это не что иное, как мысль?..."

«Ты не должен любить обезумевшую стаю птиц! Ты вовсе не должен воздавать любовью за ненависть и злобу. Ты должен тренироваться и видеть истинно добрую чайку в них самих. Вот что я называю любовью.»

«Не верь глазам своим! Они видят только преграды. Смотреть – значит понимать, осознай то, что уже знаешь, и ты научишься летать.»

«Продолжай поиски самого себя вот что тебе нужно…»

«Чайка – это воплощение идеи безграничной свободы, воплощение образа Великой Чайки и ваше тело, от кончика другого, – это не что иное, как ваша мысль.»

«Предела нет, Джонатан?" – подумал он с улыбкой. И устремился в погоню за знаниями.»

2. «Методика одного речення»

– Чи є зв'язок між сюжетом твору і давньою заповіддю , яка є епіграфом до нашого уроку?

( Таке загальне групове обговорення надає можливість кожному учню висловити власну думку чи позицію. Відповіді не коментуються і окремо не оцінюються. Учитель може зробити узагальнення).

VI. Підсумки уроку

Слово вчителя

Десятки критиків з різних країн світу намагалися кожен по-своєму пояснити нечуваний читацький успіх цієї невеличкої повісті. Одні теорії змінювалися іншими, а «Чайку» читали і продовжують читати до цього часу. І мабуть, довго ще будуть читати просто тому, що ідея високого призначення Людини ,закладена у цій романтичній повісті про птаха, не може не знайти відгук у серцях людей, пробуджуючи Джонатана-Чайку ,               «который живет в каждом из нас».

– До якої головної думки підводить Ричард Бах нас, читачів?

(відповідь дати цитатою із твору.)

Очікувана відповідь: «Жизнь не исчерпывается едой, борьбой и властью в Стае»

                                   «Смысл жизни в том, чтобы достигнуть совершенства и     

                                   рассказать об этом другим»

VII. Коментування оцінок

VIIІ. Домашнє завдання

Твір-мініатюра на одну із тем  «Як обрати свій шлях в житті?»

«Чи легко  бути таким, як чайка Джонатан?»

РОЗРОБКА УРОКУ З ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ В 11 КЛАСІ

«ПАРКОВА КУЛЬТУРА. ПАРКИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ.

ВЕРСАЛЬ – ЗРАЗОК ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРКУ»

Урок підготувала вчитель

Бурла О. В

Паркова культура.

Парки Великої Британії. Версаль – зразок Європейського парку

Мета: познайомити учнів з поняттям « паркова культура»; долучити школярів до перлин світового рівня: парків Великої Британії та Версалю (Франція); розвивати вміння висловлювати власні враження від побаченого; сприяти полікультурному вихованню учнів.

Тип уроку: урок-екскурсія

Метод: пояснювально-ілюстративний, метод проектів

Обладнання: фільм-проект «Версаль», відеослайди  «Парки   Великої Британії» та «Софіївський  парк », музичні етюди епохи короля Людовіка XIV та сучасності, ілюстративний матеріал.

Зміст уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

На минулому уроці відбулася подорож до Африки. Згадайте культурні особливості континенту.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні наша мандрівка проляже країнами, які мають багате минуле. Це Батьківщина Вольтера, Гюго, Бальзака – Франція,   Шекспіра і Байрона – Велика Британія. Ми побачимо Красу, створену Природою, яку довершила людина.

IV. Подання нового матеріалу

1. Ознайомлення з терміном «паркова культура»

 Слово вчителя:  Парки є важливою складовою інфраструктури міста. Глибокий зв'язок проблем навколишнього середовища та економічного розвитку, що ніде не виявляється так яскраво, як у великих містах. Міста можуть розвиватися лише за умови збереження природних ресурсів, які  забезпечують їх економічний зріст та якість життя населення. Численні дослідження доводять, що міські парки сприяють моральному вихованню людей, дають можливість для повноцінного сімейного відпочинку, позитивно впливають на стан здоров’я дітей та підлітків.

Паркова культура є мистецтвом з давньою історією, метою якого є створення привабливих пейзажів, щоб задовольнити культурні та естетичні потреби людини. Паркове мистецтво відрізняється від інших видів мистецтва тим, що витвори його створюються завдяки використанню природних ландшафтів та живої природи. Фактично, людина тільки завершує ідею, запропоновану природою. Історія зберегла багато стилів та підходів при створенні композицій паркового мистецтва, коли враховувались естетичні ідеали кожної історичної епохи, побут і культурні особливості конкретної країни.

2. Повідомлення учнів

Перші парки з’явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися феодалами для того, щоб виділити певну територію і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.

Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського  Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали і розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з  різних країн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії.

3.Слово вчителя:  Отож, вперед до Франції, де знаходиться Версаль – зразок  Європейського парку, у якому сформувалися риси класицистичної архітектури і паркобудівництва.

Повідомлення учня:  На початку ХVІІ століття там, де нині розкинулось місто Версаль, була заболочена місцевість, куди їздили на полювання французькі королі, і де в 1624 році для них було побудовано мисливський будиночок. Згодом на вимогу Людовіка ХІІІ архітектор Жан Лемерсьє спорудив невеликий палац. А Людовік ХІV вирішив збудувати тут, подалі від бурхливого Парижу, найвеличнішу у світі резиденцію.

4. Перегляд фільму-проекту «Версаль».
5. Наступна наша подорож до Великої Британії – а саме  знайомство з Гайд-парком та Рідженс-парком. Перегляд слайдів « Парки Великої Британії».
6. Цікавим є відображення світових парків у живописі  і музиці. Перегляд зразків світового образотворчого мистецтва та прослуховування музики.
7. Слово вчителя:  Прекрасна музика, вражаючі пейзажі - все це надихає на роздуми. Хочеться, щоб  Краса і  Гармонія були всюди. В Україні є місце, де зійшлося минуле і сьогодення ,де можна відпочити, насолоджуючись прекрасним. Це парк «Софіївка» в місті Умань, який своєю красою не поступається найкращим паркам Британії і навіть самому Версалю.

Перегляд відеослайдів «Софіївський парк ».

 V. Рефлексія.

     Нашу екскурсію закінчено. Ваші враження від побаченого.

 - Що спонукає людину на створення парків?

   -Я впевнена, що багато хто з вас побував у «Софіївці». Що відчували ви , прогулюючись алеями парку?

VІ. Домашнє завдання.

На наступному уроці ми відвідаємо країну Мацуо Басьо та Ясунарі Кавабата – Японію. Підготуйте повідомлення про мистецтво чайної церемонії (спираючись на роман Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів») та філософію ікебани.

Індивідуальне завдання: використовуючи метод проектів створити презентацію «Духовне начало Японського ландшафтного саду».